Курорти Італії: Монте-Роза

Величний пік масиву Монте-Роза підноситься на італійсько-швейцарському кордоні, утворюючи цілий лабіринт з високих гір і крутих долин Пеннінських Альп. Тут знаходиться друга за висотою вершина Європи - пік Дюфур (4634 м) і ще 13 "четирехтисячніков". Зони катання Грессоне-Сент-Жан (Gressoney St. Jean), Грессоне-ла-Трініте (Gressoney La Trinite), Антаньон (Antagnon), Шамполюк (Shampoluc) і Брюссон (Brusson) і кілька невеликих містечок утворюють тут обширну курортну область Монте- Роза (Monte Rosa), що займає практично весь північний схід області Валле-д'Аоста. C висоти близько 3492 метра беруть початок численні траси, загальна протяжність яких сягає майже 300 км, а найдовша траса тягнеться на 9 км.

Розташований на настільки значній висоті, курорт Монте-Роза вважається самим сніжним в регіоні. Це справжнє царство білих полів і чудових цілинних спусків. Погода тут буває іноді досить примхлива, але, як правило, немає недоліку в снігу, і налічується безліч крижаних і фірнових полів. Лижники будь-якого рівня катання знайдуть для себе підходящі траси, а ось вибиратися на цілину рекомендується тільки в супроводі досвідченого інструктора.У центрі курорту лежить містечко Шамполюк, від якого йдуть кабінні підйомники до трас плато Хрест (Crest), до схилів Колле-Сареццо (Colle Sarezza, 2700 м) і на льодовик Монте-Роза. У цьому районі можна вибрати як якісні "червоні" траси, так і досить легкі траси для сімейного катання. На схилах Колле-Беттафорка (Colle Bettaforca, 2672 м) багато трас середньої складності, але є і "чорна" траса С12 у фраках (Frachey). Звідси ж можна перейти в сусідню долину Грессоне.Траси в районі Санта-Анна (S.Anna) невідь складні й мають велику довжину, чимало й цілинних ділянок для фрірайду. У районі села Стафаль (Stafal) рекомендується кататися лише досвідченим лижникам (особливо складна "чорна" траса В6). Вершина Пассо дель-Салати (Passo del Salati, 2971 м) вважається раєм просунутих лижників - тут безліч нешироких трас зі значним перепадом висот (1637-2971 м) і складним рельєфом. Ще складніші спуски йдуть від Пассо дель-Салати в долину Аланья-Вальсесія (Аланья - Валь-сесия). Тут знаходяться самі екстремальні траси курорту - "чорна" Балма (Balma V5) з вершини Пунта-Індра (Punta Indren, 3260 м), схили Боккетті-делле-Пісс (Bocchetta delle Pisse), Пьяналунга (Pianalunga, 2046 м) і Форчелла- Борс (Forcella Bors). Найдовша траса в цьому регіоні доходить до 8 км, схили досить круті, рясніють різними нерівностями і нерідко покриті льодом. Тут же знаходиться і підйомник, зв'язуючий всі три долини курорту.Увечері для туристів відкриті бари та ресторани, працює безліч магазинів. У долинах Монте-Рози знаходиться чимало цікавих екскурсійних об'єктів, у тому числі численні водоспади на найчистіших місцевих річках, кілька середньовічних замків і характерних гірських сіл, багато з яких мають свою унікальну історію та культуру (чого варта лише долина річки отроившейся з її давніми поселеннями, які прийнято виділяти в окрему культуру Вальсер). У будь-який час року тут можна знайти чимало прекрасних місць для спокійного відпочинку серед незайманої природи, пішохідних маршрутів (є навіть спеціальний маршрут "Тур Монте-Роза", що дозволяє обійти весь гірський масив по підніжжя), трас для гірського велосипеда, риболовлі та інших водних видів спорту. А Аланья-Вальсесія є ще й воротами в Національний природний парк Альта-сесия.

Детальніше: http://guide.travel.ru/